Один ключ для інструментів, якими ваша команда вже користується

Нікому не потрібне ще одне місце, де зберігати роботу. Завдання лежать в Asana або Jira, воронка — у HubSpot, клієнти — у ChatWoot, і кожен із цих інструментів — чийсь робочий день. Бракувало не інструмента, а одного входу, яким можуть користуватися і ШІ-агент, і проєктна кімната, і ваш власний код.

Одне підключення, а не по одному на кожного, кому воно потрібне

Учасник один раз вставляє токен на сторінці проєктних кімнат. Відтоді кімната, що синхронізує свої завдання, API, який викликає ваш код, і агент у чаті — це те саме підключення: видати потрібно одне, перевіряти одне і відкликати одне.

Секрет нікуди не мандрує

Кожен із цих API відповідає на /connections/link кодом 403 і адресою сторінки, на якій вводиться токен. Асистент, що просить підключення, отримує посилання, яке можна передати, а не запит самого секрету, бо токен, набраний у чаті, — це токен у чиємусь листуванні.

Промах лишається промахом

Підключення, що належить іншій організації, отримує ту саму відповідь, що й неіснуюче: 404, не 403, і тими самими словами. Якби ці відповіді відрізнялися, вони стали б способом спитати, чи існує ідентифікатор. Ідентифікатор проєкту або розмови під час кожного виклику перевіряється в інструменті, а не приймається на віру, тож ключ дотягується до того, що підключила його організація, і ні до чого більше.

Та сама форма, що й у всього іншого

• Той самий заголовок X-API-KEY, що й у LinkedIn API та каналів обміну повідомленнями.
• Той самий формат помилок, тож один обробник покриває все.
• Та сама система вебхуків, підписаних так само.
• Той самий сервер MCP, по одній адресі на агента, і нічого встановлювати не потрібно.

Ось і весь аргумент. Не кращий трекер, а ваш трекер і ваша система підтримки, доступні так само, як усе інше, що ви вже викликаєте.

Часті запитання